(Національний авіаційний університет, 2023-07) Андросик, Ірини Андріївни
З давніх часів земля вважалася найбільшою цінністю людства, завжди ставала об’єктом суперечок і війн. Земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливим захистом держави. Це право набуває та реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до державних законодавчих документів. Одним з таких документів є Закон про децентралізацію земель.
Питання децентралізації повноважень знайшло відображення в Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленій Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 333р від 01.04.2014 року [1]. У ній зазначається, що однією з нагальних проблем розвитку місцевого самоврядування, є подолання його відстороненості від вирішення питань у сфері земельних відносин.
Для її розв’язання пропонується надання органам місцевого самоврядування базового рівня повноважень у вирішенні питань забудови (відведення земельних ділянок, надання дозволів на будівництво, прийняття в експлуатацію будівель), визначення матеріальною основою місцевого самоврядування майна, зокрема землі, що перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст (комунальній власності), та належної бази оподаткування, а також надання територіальним громадам права розпоряджатися земельними ресурсами в межах своєї території, об’єднувати своє майно та ресурси в рамках співробітництва територіальних громад для виконання спільних програм та ефективнішого надання публічних послуг населенню суміжних територіальних громад.
