Browsing by Author "Baranovska, Liliia"

Now showing 1 - 11 of 11

Pedagogical Training of Masters in Ecology in Institutions of Higher Education
(Romanian journal "Multidimensional education", 2020) Барановська, Лілія Володимирівна; Baranovska, Liliia; Барановський, Михайло Миколайович; Baranovsky, Mykhailo; Погоріла, Світлана; Pogorila, Svitlana; Тимчук, Інна; Tymchuk, Inna
The article substantiates the expediency of pedagogical preparation of masters in ecology for forming in them the readiness for teaching the disciplines of professional direction. The scientific sources review on the problem ofconcept innovative rethinking of modern ecological education is carried out, students’ specific teaching principles and environmentally oriented methods are highlighted. The main result of professional education of ecologists should be the formation of an ecocentric type of consciousness, which will allow them to understand the development of nature and humanity as a process of co-evolution, mutually beneficial unity. The results of researches on the problem of pedagogical preparation of masters with highlighting of its contradictions are generalized. The pedagogical conditions of effective pedagogical preparation of masters-ecologists are substantiated, the content of the special course, developed for deepening the pedagogical component of their professional training, is analyzed. The organization, carrying out and results of the ascertaining and formative stages of the experiment on forming readiness for pedagogical activity of masters in ecology are described. The results obtained testify to the effectiveness of the pedagogical experiment.
Авіаційний ВНЗ: освітнє середовище університету як детерміната якості професійної підготовки студентів
(Льотна академія Національного авіаційного університету, 2017) Барановська, Лілія Володимирівна; Baranovska, Liliia; Барановская, Лилия Владимировна
У статті проаналізовано значення освітнього середовища авіаційного вищого навчального закладу для підвищення якості підготовки фахівців. Описано спеціальності, за якими готуються фахівці в авіаційному ВНЗ. Вони віднесені до групи ризикованих професій. Запропоновано визначення поняття «освітнє середовище ВНЗ» та описано компоненти його структури. Відповідно до цієї структури з використанням Статуту авіаційного ВНЗ проаналізовано складові освітнього середовища, які позитивно впливають на якість професійної підготовки студентів.
Алгоритм використання інноваційних освітніх технологій у підготовці докторів філософії до наукової та педагогічної діяльності
(Національний авіаційний університет, 2022-04) Барановська, Лілія Володимирівна; Baranovska, Liliia; Фудерер, Тетяна; Fuderer, Tetyana
У сучасних умовах, коли системи вищої освіти, представниками яких є автори статті, є складовими Єдиного європейського простору вищої освіти та науки, виникає необхідність постійного її реформування та вдосконалення, що, своєю чергою, передбачає обґрунтування доцільності впровадження інноваційних освітніх технологій та їх використання. Реалізація технологічного підходу є важливим критерієм конкурентоспроможності освітньої системи, елементом позитивного іміджу закладу вищої освіти, оскільки освітні технології завжди зорієнтовані на результат, який забезпечується такими їхніми ознаками, як системність, цілеспрямованість, ефективність. Технологізація вищої освіти сприяє поглибленню мотивації її здобувачів до оволодіння професією, розширює можливості практичного її опанування, готує майбутніх фахівців до діяльності й у непередбачуваних соціальних та економічних умовах.
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Психологічна та педагогічна майстерність викладача ЗВТО»
(Національний авіаційний університет, 2020-10) Барановська, Лілія Володимирівна; Baranovska, Liliia; Барановская, Лилия
Ця навчальна дисципліна являє собою сукупність знань і вмінь, необхідних для формування профілю магістра з освітніх, педагогічних наук. Метою викладання дисципліни є оволодіння здобувачами магістерського рівня з освітніх, педагогічних наук системою знань про психологічну та педагогічну майстерність викладача технічного університету; вироблення умінь аналізувати її складові, управляти внутрішньою і зовнішньою педагогічною технікою і психотехнікою.
Наукова школа «Методологія і методика реалізації комунікативної та компетентнісної парадигм у системі вищої й післядипломної освіти»
(Науковий вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки, 2018) Барановська, Лілія Володимирівна; Baranovska, Liliia; Барановская, Лилия Владимировна
У статті обґрунтовано значущість наукових шкіл для розвитку науки, визначено основні критерії їх ідентифікації, уточнено роль лідера (керівника) школи. Представлено результати аналізу діяльності наукової школи «Методологія й методика реалізації комунікативної та компетентнісної парадигм у системі вищої і післядипломної освіти». Виявлено основні проблеми наукових досліджень представників школи та їх основні об’єкти
Опыт познавательной и коммуникативной активности преподавателя как существенный фактор повышения качества подготовки будущих специалистов
(Костанайский государственный университет, 2018) Барановская, Лилия Владимировна; Baranovska, Liliia; Барановська, Лілія Володимирівна
В статье произведен анализ особенностей научно-педагогической деятельности. Уделено внимание обоснованию значения когнитивной и коммуникативной ее составляющих для повышения качества профессиональной подготовки студентов. Акцентировано его на важности психологических знаний о личности студента, процессов успешной его адаптации к образовательной среде учебного учреждения; об этапах студенческой профессионализации, о психологических эффектах студенческой группы.
Основні тенденції розвитку порівняльної освіти
(Національний авіаційний університет, 2020-03-20) Барановська, Лілія Володимирівна; Baranovska, Liliia
В умовах реформування освіти особливого значення набуває проблема ефективного використання позитивного досвіду інших країн щодо навчання, виховання об’єктів освіти, підготовки педагогів до психологічного, методичного, змістового забезпечення освітнього процесу, що особливо актуалізує результати досліджень з порівняльної педагогіки, оскільки особливо важливо зафіксувати соціокультурні, політичні та економічні відмінності, які часто мають історичні корені (Morris, 2007).
Проблеми встановлення освітньої психологічної взаємодії за використання змішаної та дистанційної технологій у фаховій підготовці студентів
(Національний авіаційний університет, 2021-04) Барановська, Лілія Володимирівна; Baranovska, Liliia
Освітньо-професійна взаємодія є системою психологічної взаємодії викладача і студентів, зорганізована за допомогою комунікативних засобів. Педагог є активатором цього процесу, організовує його та управляє ним. Особливості педагогічного спілкування полягають у його багатогранності та поліфункціональності. Воно забезпечує обмін інформацією і співпереживання (комунікативний аспект спілкування); пізнання особистості і самоствердження (перцептивний аспект спілкування); продуктивну організацію взаємодії (інтеракція). Специфіка педагогічного спілкування полягає в тому, що за статусом його учасники виступають із різних позицій: педагог організовує взаємодію, а вихованець сприймає її і включається в неї. Перед викладачем постає завдання допомогти вихованцеві стати активним співучасником педагогічного процесу, забезпечити умови для реалізації його потенційних можливостей, тобто забезпечити суб’єкт-суб'єктивний характер педагогічних стосунків. Безпосередня взаємодія суб’єктів освітнього процесу є підґрунтям організації особистісно зорієнтованого навчання, виховання, професійної підготовки, оскільки наявні особистісна орієнтація співрозмовників, рівність їхніх психологічних позицій попри нерівність соціальних статусів; проникнення у світ почуттів і переживань, готовність пристати на точку зору співрозмовника, взаємодія за законами взаємної довіри, коли партнери прислухаються, розділяють почуття, співпереживають; використовуються нестандартні прийоми спілкування, що є наслідком відходу від суто рольової позиції педагога. Тобто, існує взаємна гуманістична установка, однакова активність педагога та вихованців, готовність прийняти співрозмовника, взаємодіяти з ним. На особливості встановлення освітньої психологічної взаємодії впливають соціальний, психологічний, фізичний, смисловий (когнітивний) чинники.
Реалізація комунікативного та когнітивного підходів у викладанні іноземної мови професійного спрямування з використанням кросворду як різновиду дидактичної гри
(Національний авіаційний університет, 2021-12) Барановська, Лілія Володимирівна; Baranovska, Liliia; Заслужена, Алла Андріївна; Zasluzhena, Alla
У статті приділено увагу використанню комунікативного та когнітивного підходів до викладання іноземної мови професійного спрямування, які реалізуються за допомогою кросворду як різновиду дидактичної гри. Метою статті є обґрунтування доцільності використання комунікативного та когнітивного підходів у викладанні іноземної мови (за професійним спрямуванням) із застосуванням кросворду як різновиду дидактичної гри. Завданнями наукової праці є виявлення аспектів використання цих методологічних підходів для вдосконалення викладання іноземної мови професійного спрямування, обґрунтування педагогічної доцільності використання кросвордів як різновидів дидактичної гри для якісного оволодіння здобувачами вищої освіти термінологічним апаратом майбутньої професії. Результати. Організація навчального процесу на основі комунікативного підходу передбачає спрямованість навчання студента на вироблення в нього граматичних, лексичних, фонетичних і мовленнєвих умінь шляхом виконання вправ, що мають комунікативну спрямованість. Комунікативний підхід сприяє формуванню й розвитку комунікативної компетентності. Уточнено дефініцію поняття «комунікативна компетентність». Значущість когнітивного підходу полягає в організації активного мовлення та мисленнєвої діяльності студентів, якs забезпечуються мовними здібностями як індивідуальними особливостями людини, знаннями мовного та енциклопедичного характеру, вміннями та навичками, необхідною мотивацією, середовищем спілкування. Дискусія. Навчальна дисципліна «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» викладається студентам немовних спеціальностей, концептуально й педагогічно доцільним є її вивчення з використанням комунікативного та когнітивних підходів, які сприяють як інтегруванню змісту лінгвістичного навчального курсу із змістом професійно зорієнтованих дисциплін, так і створюють найбільш сприятливі психолого-педагогічні умови для поглиблення психолінгвістичного аспекту викладання дисципліни. Використання кросвордів на заняттях із зазначеної дисципліни є колективною діяльністю у вигляді дидактичної гри, яка дозволяє її учасникам демонструвати і розвивати навички аудіювання, усного та писемного мовлення, оволодівати елементами евристичного методу; воно відповідає реалізації потреби розвитку критичного й творчого мислення студентів засобами розвитку всіх видів комунікативної діяльності. Методи. Використано теоретичні методи, зокрема загальнонаукові: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, конкретизація, які забезпечили можливість формулювання вихідних положень і виокремлення основних ідей і наукових підходів, що становлять теоретичну основу дослідження проблеми; конкретнонаукові: термінологічний аналіз, що дозволив визначити дефініції ключових понять; причинно-наслідковий аналіз, що сприяв виявленню зумовленості результатів комунікативної діяльності впливом психологічних особливостей учасників різних її видів; структурно-функціональний аналіз, що застосовувався з метою з’ясування психолінгвістичних особливостей процесів підготовки та розгадування кросвордів; емпіричні методи: аналіз змісту робочої навчальної програми з іноземної мови (за професійним спрямуванням), метод таксономії Блума. Висновок. У сучасних умовах викладання іноземної мови має бути зорієнтованим насамперед на пізнання суб’єктами освітнього процесу глибинних механізмів впливу мови на розумовий розвиток фахівця. Концептуально й педагогічно доцільним є її вивчення на основі комунікативного та когнітивного підходів, які сприяють інтегруванню змісту лінгвістичного курсу із змістом професійно зорієнтованих дисциплін. Кросворд як різновид дидактичної гри сприяє формуванню комунікативних умінь студентів, наповненню їхнього загальнонаукового словника лексикою, зорієнтованою на професію.
Інноваційно-технологічний характер вищої освіти в період пандемічно зумовлених трансформацій
(Національний авіаційний університет, 2021-05) Барановська, Лілія Володимирівна; Baranovska, Liliia; Харадзе, Єфемія Мефодіївна; Kharadze, Yefemiia
У статті запропоновано результати теоретичного дослідження проблеми використання інноваційних освітніх технологій у період пандемічно зумовлених трансформацій. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні доцільності використання інноваційних освітніх технологій у професійній підготовці у зв’язку з пандемічно зумовленими змінами в дизайні освітнього процесу у закладах вищої освіти. Проаналізовано результати досліджень щодо організаційних, методичних особливостей вищої освіти у пандемічних умовах та їхні прогнози на постковідний період. Здійснено дефінітивний аналіз ключових із проблеми дослідження понять. Обґрунтовано доцільність використання інноваційно-технологічного підходу на трансформаційному етапі розвитку вищої освіти. Результати: виявлено проблеми, пов’язані з погіршенням психічного здоров’я суб’єктів вищої освіти в умовах пандемічно зумовленої кризи; установлено тотальний перехід до змішаної й дистанційної форм освітньої діяльності та неповну методичну й інструментальну готовність викладачів до освітньої діяльності в нових умовах. Виявлено прогноз щодо зміни парадигми професійної освіти: переважатиме школа учіння, викладач виконуватиме ролі фасилітатора, координатора; актуалізуються такі критерії оцінювання освітніх досягнень студентів як сформованість самосвідомості і психологічної стійкості, здатність до співпраці. Методи причинно-наслідкового та структурно-функціонального аналізу дозволили визначити доцільність використання таких інноваційних освітніх технологій для подолання суперечностей у вищій освіті у зв’язку з пандемією як технологія змішаної та дистанційної освітньої діяльності, технологія ситуативного навчання, технологія евристичного навчання. Висновки. Зміни в організації освітнього процесу у зв’язку з пандемією актуалізували використання інноваційних освітніх технологій змішаного (blended learning) та дистанційного навчання. Коронавірус прискорює глобальну цифровізацію, до якої спеціально потрібно готувати суб’єктів освітньої діяльності. Кейс-технології сприяють виробленню практичних навичок, розвитку системи цінностей студентів, їхніх професійних позицій, життєвих установок, що чітко корелює з прогнозами щодо формування нової освітньої парадигми. У кризових ситуаціях важливо, щоб здобувач вищої освіти не втратив власної траєкторії особистісного і професійного розвитку, цьому сприяє освітня технологія дослідницького (евристичного) навчання.
Інноваційні освітні технології: світовий і вітчизняний досвід використання в системі неперервної освіти
(Національний авіаційний університет, 2022) Барановська, Лілія Володимирівна; Baranovska, Liliia; Морська, Лілія; Morska, Liliya
У монографії запропоновані матеріали, які висвітлюють досвід вітчизняних і закордонних учених з використання інноваційних освітніх технологій у системі неперервної освіти. Авторами обгрунтовано історичні, теоретичні та методичні засади запровадження інновацій у підготовці фахівців різних освітніх рівнів. Приділена увага аналізові, уточненню дефініцій ключових понять із зазначеної проблеми, уведенню нових інноваційно-освітніх, інноваційно-технологічних термінів до наукового обігу. Запропоновано досвід використання інноваційних освітніх технологій у професійній підготовці майбутніх педагогів, фахівців цивільної авіації, військових льотчиків, інженерів, працівників соціономічної сфери. Читача можуть зацікавити наукові положення, практичні і методичні рекомендації учених стосовно розвитку критичного мислення здобувачів вищої освіти, формування в них цифрової компетентності, академічної та мовленнєвої культури дослідника, фахівця; створення індивідуальної освітньої траєкторії в умовах освітньо-інформаційногосередовища закладу вищої освіти. Видання адресоване здобувачам наукових ступенів з педагогіки вищої школи, порівняльної педагогіки; педагогічним і науково-педагогічним працівникам, які забезпечують викладання навчальних курсів з педагогіки вищої школи, з інноваційних освітніх технологій у закладах неперервної освіти.