Доброчесність державного службовця: етичний та юридичний виміри

Abstract

Мета: аналіз доброчесності як морально-етичної складової діяльності державного службовця, яка визначає межу і формує правомірну модель його поведінки. Методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, конкретизація, узагальнення. Результати: авторські висновки про особливості взаємодії моралі і права як регуляторів поведінки державних службовців та необхідності врахування доброчесності та етика при здійсненні якісної характеристики їх поведінки. Обговорення: розв’язання проблеми доброчесності влади через удосконалення інститутів державної служби, законодавчо встановлених етичних регуляторів поведінки державних службовців та стандартів їх доброчесності. Зростання ролі Національного агентства з питань запобігання корупції в інституалізації стандартів доброчесності.