Особливості публічної політики щодо захисту учасників бойових дій

Abstract

Соціальна сфера України має дуже різноманітну, складну і динамічну структуру, що має низку взаємопов’язаних і взаємодіючих характеристик, які визначають соціальне середовище, в якому людина живе, працює і відпочиває. Основними факторами, що визначають розвиток соціальної сфери, є, перш за все, соціальний статус людини в суспільстві, який визначається рівнем соціальної свободи індивіда і можливістю його самореалізації, наявністю і ефективністю його соціального захисту, характером відносин, пов’язаних з індивідуальними, груповими, суспільними інтересами, зрілістю матеріальних потреб і можливістю їх задоволення і т. д. В сучасних умовах особливо гостро відчувається проблеми у захисті учасників бойових дій, що пов’язано з загостренням військової агресії росії, яка відкрито розпочата з 2014 року та впливає на економічну і соціальну політику в Україні. Агресія росії проти нашої держави заподіяла серйозну гуманітарну кризу. Російське вторгнення в Україну та інтенсивні бойові дії, що тривають на території Україні з 24 лютого 2022 р., призвели до складної ситуації в економічній, соціальній та гуманітарній системі української держави. Погіршується морально-психологічна ситуація серед цивільного населення, зростає потреба в підтримці і соціальному захисті цивільного населення та учасників бойових дій зокрема. Відновлення військових після поранень та бойових травм потребує тривалого реабілітаційного періоду, який може тривати від 1–2 до 5–6 місяців і більше. Соціальна політика держави потребує значного корегування, наприклад, насьогодні потрібно чітко налагодити та врегулювати процеси реабілітації військових, зокрема після поранень на полі бою за результатами прямих зіткнень. Це неодноразово підкреслювалось Президентом України і відповідні завдання були поставлені органам виконавчої та законодавчої влади. З метою вірного ведення державної політики в контексті соціально-психологічної адаптації ветеранів війни, держава повинна обрати коректну модель соціальної політики, якої у подальшому буде дотримуватися.