Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри публічного управління та адміністрування
Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/48041
Browse
Recent Submissions
Item Адаптація європейського досвіду реалізації форм партисипативної демократії на місцевому рівні(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Бойко В’ячеслав СергійовичПартисипативна демократія є однією з ключових тенденцій у розвитку сучасних демократичних суспільств. Цей підхід передбачає безпосередню участь громадян у процесі прийняття рішень, надаючи їм можливість впливати на політичний курс держави та місцеві ініціативи. В умовах, коли Україна перебуває на шляху євроінтеграції та активно реформує систему місцевого самоврядування, адаптація європейського досвіду партисипативної демократії стає надзвичайно актуальною темою. Сучасний світ стикається зі значними викликами, які вимагають нових підходів до управління. Глобалізація, кліматичні зміни, соціальна нерівність та технологічні трансформації змінюють уявлення про роль держави та громадян у спільному вирішенні проблем. У цьому контексті партисипативна демократія стає одним із найбільш дієвих інструментів, що дозволяє об’єднати зусилля громадян і влади. Європейський досвід демонструє, що активна участь людей у процесах ухвалення рішень сприяє підвищенню ефективності управління, посиленню соціальної згуртованості та зниженню рівня корупції. Україна, яка сьогодні активно інтегрується до європейського простору, має унікальний шанс перейняти найкращі практики демократії участі. Однак, цей процес потребує врахування національних особливостей, зокрема, на місцевому рівні. Саме місцеве самоврядування є найближчим до громадян рівнем влади, на якому люди безпосередньо відчувають наслідки прийнятих рішень. Участь у громадських обговореннях, проведення місцевих референдумів, реалізація бюджетів участі — усе це інструменти, які дозволяють громадам брати активну участь у формуванні політики.Item Політика подолання бідності та нерівності в Україні під час дії воєнного стану(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Глінський Ігор ЮрійовичАктуальність дослідження зумовлена кількома основними причинами. По-перше, війна створює нові виклики для економічної політики, оскільки ресурси країни перенаправляються на підтримку обороноздатності та забезпечення базових потреб населення в умовах дії воєнного стану. Це значно знижує можливості держави ефективно реагувати на соціальні проблеми, що виникають у зв’язку з погіршенням економічної ситуації. У таких умовах особливо важливим є вивчення механізмів підтримки найбільш вразливих верств населення - внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни, малозабезпечених родин, осіб з інвалідністю тощо. Важливо розуміти, які саме інструменти можуть бути використані для того, щоб мінімізувати вплив кризи на ці групи, а також забезпечити їм належний рівень соціального захисту. По-друге, Україна вже багато років стикається з проблемою соціальної нерівності, що посилюється під час кризи. В умовах війни розрив між різними соціальними групами лише збільшується, адже багатші верстви населення мають більші можливості для захисту своїх інтересів, тоді як бідніші залишаються найбільш вразливими до економічних потрясінь. Поглиблення нерівності несе загрозу для соціальної стабільності, що може ускладнити відбудову країни після завершення бойових дій. Тому актуальність дослідження полягає у необхідності розроблення політик, які не лише сприятимуть подоланню бідності, але й зменшать рівень соціальної нерівності, забезпечуючи рівний доступ до ресурсів та можливостей для всіх громадян. По-третє, важливим аспектом є те, що в умовах воєнного стану політика подолання бідності потребує врахування нових реалій. Це, зокрема, зміна структури зайнятості, урахування міграційних процесів, руйнування інфраструктури, а також необхідність адаптації економічних і соціальних програм до умов війни. Багато людей, які втратили роботу або були змушені покинути свої домівки, потребують не лише матеріальної допомоги, але й підтримки в реінтеграції в економічне життя. Таким чином, на перший план виходять питання розробки ефективних програм зайнятості, перекваліфікації, стимулювання малого та середнього бізнесу, що допоможуть стабілізувати економічне становище населення.Item Організація планування розвитку територіальних громад під час сучасних викликів і загроз(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Горбенко Іван ВалентиновичТериторіальне планування є важливим інструментом управління простором, який визначає стратегії розвитку територій з урахуванням соціальних, економічних, екологічних та культурних аспектів. В Україні спостерігаються серйозні зміни в політичній, економічній та соціальній сферах, зокрема внаслідок війни, економічних криз, зміни клімату, зростання населення та міграційних процесів. Ці виклики потребують нових підходів до планування розвитку територіальних громад, які забезпечуватимуть стійкість і адаптацію територій до змін. Процес децентралізації, що розпочався в Україні, надає нові можливості для розвитку планування розвитку територіальних громад на місцевому рівні. Органи місцевого самоврядування отримують більше повноважень, і їхня здатність до ефективного управління територіями визначає якість життя населення. В умовах децентралізації важливо адаптувати підходи до планування, щоб врахувати специфіку та потреби місцевих громад. Сучасні виклики також вимагають від України необхідності сталого розвитку. В умовах глобальних екологічних змін, включаючи зміни клімату, територіальне планування повинно враховувати принципи сталого розвитку, які передбачають збереження природних ресурсів, соціальну справедливість, економічну стабільність та екологічну безпеку.Item Управлінська культура в діяльності органу публічної влади(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Гурковська Дар´я ГеннадіївнаЕфективність державного управління та місцевого самоврядування значною мірою залежить від різноманітних чинників. Одними з ключових є рівень професійної та соціальної компетентності керівників і співробітників управлінських структур, їхній загальний і професійний рівень культури, а також обраний стиль керівництва. Сучасний керівник може досягти успіху й забезпечити результативність своєї діяльності лише за умови досконалого володіння управлінськими технологіями, наявності власної філософії управління, а також глибокого розуміння психології людей та управлінської діяльності. Усі ці аспекти формують поняття управлінської культури. Однак поняття управлінської культури ще не отримало достатнього теоретичного обґрунтування. Хоча існує чимало наукових праць, присвячених управлінню організаціями, персоналом та корпоративній культурі, дослідження саме управлінської культури залишаються обмеженими. Це особливо важливо, адже управлінська культура відіграє критичну роль у забезпеченні ефективності роботи, зокрема в органах публічного управління.Item Електронна демократія та її розвиток в контексті розширення прав та свобод громадян України(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Якубін Олександр МиколайовичЕлектронна демократія стала важливим елементом сучасного суспільства, що набула особливої актуальності в умовах швидкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та глобалізації. Сьогодні, коли інтернет і цифрові технології стають невід’ємною частиною повсякденного життя, питання їх впливу на права та свободи громадян набувають нових вимірів. Актуальність цієї теми зумовлена кількома ключовими аспектами. По-перше, електронна демократія забезпечує нові можливості для участі громадян у політичному процесі. Завдяки електронним петиціям, онлайнголосуванням та відкритим платформам для обговорення громадяни можуть не лише висловлювати свої думки, а й впливати на прийняття рішень. Це дозволяє створити більш інтерактивну та відкриту політичну систему, що сприяє підвищенню рівня залученості громадян у процеси ухвалення рішень. По-друге, електронна демократія сприяє розширенню доступу до інформації, що є основою для прозорості публічного управління. Громадяни мають можливість безпосередньо отримувати інформацію про діяльність органів публічної влади, що сприяє підвищенню підзвітності влади. В умовах стрімкого розвитку цифрових технологій, важливо досліджувати, як саме вони можуть бути використані для підвищення рівня прозорості та контролю з боку суспільства. По-третє, електронна демократія відкриває нові горизонти для захисту прав громадян. Завдяки інноваційним технологіям, таким як блокчейн, можна забезпечити більшу безпеку та конфіденційність персональних даних. Однак, разом із цими можливостями виникають і нові виклики, зокрема питання кібербезпеки та зловживання даними. Це підкреслює важливість розвитку ефективних механізмів захисту прав громадян у цифровому середовищі.Item Забезпечення якості надання публічних послуг в територіальних громадах(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Козленко Павло ВолодимировичДослідження забезпечення якості надання публічних послуг в територіальних громадах є надзвичайно актуальним, адже в умовах децентралізації в Україні, що є частиною загальнодержавної реформи, зростає роль місцевих органів влади у забезпеченні ефективного надання публічних послуг. Територіальні громади отримали більше повноважень і ресурсів для самостійного управління та вирішення локальних питань, але при цьому зіткнулися з новими викликами, такими як необхідність підвищення якості публічних послуг для населення. Забезпечення якісних публічних послуг є основною умовою для досягнення сталого розвитку громад та покращення рівня життя громадян. Успішне функціонування територіальних громад напряму залежить від того, наскільки ефективно вони здатні забезпечувати доступність, прозорість та результативність публічних послуг. Відсутність якісних послуг призводить до зниження рівня довіри громадян до місцевих органів влади, що може стати перешкодою на шляху до сталого розвитку. Крім того, підвищення якості публічних послуг є одним із важливих елементів інтеграції європейських стандартів управління в Україні. Це відповідає ключовим завданням Європейської хартії місцевого самоврядування та євроінтеграційним зобов’язанням країни. Дослідження та впровадження новітніх підходів до забезпечення публічних послуг дозволить не лише підвищити ефективність місцевого самоврядування, але й створити більш комфортні умови для громадян.Item Управління життєдіяльністю великих міст України в умовах дії воєнного стану(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Кучма Дмитро ОлександровичВоєнний стан в Україні, що розпочався 24 лютого 2022 року внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації, кардинально змінив умови функціонування великих міст нашої держави. Забезпечення життєдіяльності населених пунктів в умовах бойових дій, руйнувань критичної інфраструктури, масових вимушених переміщень громадян та зростання гуманітарних потреб стало одним з ключових завдань органів публічної влади. Ефективне управління життєдіяльністю великих міст в умовах воєнного стану має вирішальне значення для збереження життя та здоров'я мешканців, забезпечення належного рівня безпеки, підтримки критично важливих послуг та мінімізації негативних наслідків війни. Відтак, дослідження особливостей та напрямів вдосконалення управління життєдіяльністю великих міст в умовах воєнного стану є вкрай актуальним.Item Застосування Smart-технологій для посилення безпеки міст-мегаполісів в умовах воєнного стану в Україні(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Кумиков Ігор ВадимовичАктуальність магістерської дипломної роботи на тему «Застосування Smart-технологій для посилення безпеки міст-мегаполісів в умовах воєнного стану в Україні» є надзвичайно високою через сучасні виклики, з якими стикається Україна, зокрема у контексті воєнних дій та гібридних загроз. Безпека громадян і критичної інфраструктури є ключовим аспектом у функціонуванні міст, особливо мегаполісів, які є стратегічно важливими об'єктами. Smart-технології пропонують інноваційні рішення для підвищення ефективності управління, моніторингу та реагування на надзвичайні ситуації. У сучасних умовах війни, традиційні системи безпеки потребують адаптації та посилення через використання технологічних інструментів. Інтернет речей (IoT), великі дані (Big Data), штучний інтелект (AI) та відеоспостереження з елементами аналітики дозволяють оперативно виявляти загрози, координувати дії екстрених служб та попереджати громадян про можливі небезпеки. Це важливо як для захисту цивільного населення, так і для забезпечення функціонування критичної інфраструктури, включаючи транспортні мережі, енергопостачання та зв'язок. Крім того, мегаполіси є основними центрами управління та концентрації населення, що робить їх потенційними цілями для атак як фізичного, так і кібератак. Застосування Smart-технологій у таких містах надає можливість покращити координацію між різними державними та муніципальними службами, забезпечуючи більш швидке та ефективне реагування на надзвичайні ситуації. Такі технології можуть використовуватися для виявлення підозрілих дій, моніторингу громадських місць, а також забезпечення кібербезпеки міської інфраструктури.Item Особливості управління житлово-комунальним господарством територіальної громади під час дії воєнного стану(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Лапенко Олександр ЮрійовичАктуальність роботи полягає у необхідності забезпечення сталого та кризового управління житлово-комунальним господарством під час дії воєнного стану, що, в свою чергу вимагає глибокого та всебічного аналізу, адаптації існуючих методів керування до екстремальних умов під час дії воєнного стану та розроблення нових підходів. У сучасних умовах воєнного стану, спричиненого агресивними діями та політичними конфліктами на міжнародному рівні, життєзабезпечення територіальних громад набуває особливої актуальності. Впровадження воєнного стану впливає на всі сфери діяльності громади, але насамперед на житлово-комунальну сферу, що є критичним для забезпечення нормального функціонування життя громади. В умовах воєнного стану зростає ризик пошкодження інфраструктури, перебоїв у наданні житлово-комунальних послуг та необхідності швидкого відновлення пошкоджених об’єктів. Такі умови ставлять перед органами місцевого самоврядування завдання не тільки адаптації існуючих механізмів публічного управління в цій сфері, але й розроблення резервних планів, оптимізації використання ресурсів та впровадження інноваційних технологій.Item Стратегія антикризового управління під час дії воєнного стану в Україні(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Бондарук Олексій ОлександровичАктуальність теми обумовлена безпрецедентними викликами, з якими стикається країна в умовах збройного конфлікту. Війна не тільки суттєво вплинула на соціально-економічну ситуацію в Україні, але й потребує негайного реагування з боку державних інституцій для збереження стабільності та забезпечення базових потреб населення. В умовах війни, коли ресурси обмежені, а ризики високі, ефективне антикризове управління стає не лише бажаним, а й життєво необхідним. По-перше, українська економіка зазнала значних втрат у результаті бойових дій, знищення інфраструктури, а також відтоку капіталу та людських ресурсів. Це вимагає розробки і реалізації стратегій, які не лише розв’яжуть короткострокові проблеми, але й забезпечать довгострокову відновлювальну політику. Антикризове управління в цій ситуації повинно базуватися на проактивному підході, що включає аналіз ризиків, планування ресурсів та інтеграцію інноваційних технологій. По-друге, військовий стан в Україні супроводжується збільшенням соціальних потреб населення, що потребує термінового впровадження соціальних програм і системи підтримки. Тому, стратегія антикризового управління повинна включати не лише економічні, а й соціальні аспекти, спрямовані на забезпечення життєдіяльності населення, підтримку вразливих груп та збереження соціальної єдності. По-третє, у умовах війни зростає важливість міжнародної співпраці. Україна отримує значну підтримку з боку міжнародних організацій, країнпартнерів, що відкриває нові можливості для адаптації та впровадження ефективних моделей антикризового управління. Вивчення та адаптація міжнародного досвіду можуть сприяти покращенню управлінських процесів в Україні та підвищенню стійкості до зовнішніх і внутрішніх викликів.Item Особливості забезпечення стійкості критичної інфраструктури під час дії воєнного стану в України(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Кабанов Сергій ОлександровичЗ початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України в 2022 році, забезпечення стійкості критичної інфраструктури набуло нового виміру у контексті національної безпеки. Критична інфраструктура, включаючи енергетичні системи, комунікаційні мережі, транспортні та логістичні вузли, медичні установи, стала мішенню для постійних атак ракетами та безпілотниками. Це викликає необхідність адаптації до нових умов ведення війни, де неперервність функціонування цих систем є критичною для підтримки обороноздатності держави та загальної стабільності. Аналізуючи сучасні загрози для критичної інфраструктури в Україні, виявляється потреба в комплексних заходах захисту. Це охоплює впровадження передових технологій, зміцнення фізичного захисту об'єктів та забезпечення кібербезпеки. Разом з технологічними рішеннями, критичне значення має розробка та впровадження відповідних нормативно-правових актів та стратегій, які дозволять синхронізувати дії різних органів безпеки і управління в умовах кризи.Item Розвиток міст в умовах цифровізації та цифрової трансформації(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Педченко Роман ГригоровичАктуальність дослідження обґрунтовано тим, що учасний етап розвитку смарт міст та урбанізованих територій характеризується стрімким впровадженням та інтеграцією цифрових технологій, що кардинально змінює обличчя міст і зумовлює переосмислення традиційних підходів до міського управління та розвитку. Цифрова трансформація впливає на всі аспекти міського життя, включаючи інфраструктуру, транспортну систему, комунальну інфраструктуру, комунікаційні мережі, а також соціальні та економічні процеси. Вона відкриває нові можливості для підвищення ефективності міського управління, збільшення прозорості владних ініціатив та забезпечення кращого доступу громадян до публічних послуг. У цьому контексті вивчення досвіду цифровізації міст стає актуальним і важливим завданням для науковців, фахівців містобудування та просторового розвитку, урбаністів та політиків. Аналіз міжнародних практик і власне українського досвіду дозволяє виділити ключові напрями та виклики цифрової трансформації, серед яких: розроблення та впровадження інтелектуальних транспортних систем, створення «розумних» мереж, впровадження IoT (Internet of Things) технологій для моніторингу та управління міським середовищем, а також застосування великих даних та аналітики для оптимізації міських процесів. Сучасна урбаністика, яка вивчає складні та динамічні процеси розвитку міських територій, включає велику кількість дослідників, що аналізують різноманітні аспекти урбанізації. Її представники — це не лише архітектори та фахівці з містобудування, просторового розвитку, а й соціологи, економісти, культурологи, які допомагають глибше зрозуміти соціокультурні, економічні та екологічні виміри міського життяItem Можливості реалізації енергетичних проєктів для розвитку територіальних громад(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Скрипник Віктор СергійовичУ контексті сучасних викликів, зумовлених ескалацією глобальних екологічних проблем та політичної нестабільності, зокрема пов'язаної з енергетичними маніпуляціями на міждержавному рівні, значення переходу до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) стає невідкладним. Під час геополітичної кризи, спричиненої збройним конфліктом росії проти України та її так званого «газового шантажу», світові лідери були змушені переосмислити свої енергетичні стратегії в інтересах посилення енергетичної незалежності та безпеки. Україна, стикаючись з безпрецедентними викликами до своєї енергетичної системи, серед яких регулярні ракетні атаки завдають величезних руйнувань інфраструктурі, вбачає у виробництві електроенергії з ВДЕ засіб не лише для відновлення пошкоджень, а й для майбутньої енергетичної незалежності. Весною 2023 року була схвалена нова Енергетична стратегія України до 2050 року, яка адаптована до нових викликів і спрямована на сталий розвиток економіки через збільшення частки ВДЕ. Завдяки своїй великій площі та значному природному потенціалу, Україна має унікальну можливість не лише відновити свою енергетичну систему, а й стати лідером серед країн ЄС щодо впровадження енергетичних проєктів. Акцент державної політики має бути спрямований на встановлення амбітних цілей, врахування потенційних загроз та наслідування успішних міжнародних практик, особливо тих, що реалізуються в країнах ЄС.Item Вплив глобалізації на урбанізаційні процеси в Україні та світі(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Андрук Матвій ВасильовичГлобалізація суттєво вплинула на землекористування та містобудування в усьому світі, включно з Україною. Інтеграція глобальних економічних систем спонукала міста до адаптації шляхом реструктуризації свого землекористування для розміщення нової економічної діяльності, житлових районів та інфраструктури. В Україні це призвело до зміни стратегій містобудування до міжнародних стандартів і практики, хоча ці зміни часто є спонтанними через обмежений доступ громадськості до генеральних планів міст. Містобудівники все більше зосереджуються на сталому розвитку та ефективному використанні ресурсів для створення придатного для життя та стійкого міського середовища. Це включає впровадження технологій розумного міста та зелених насаджень, які є важливими для підвищення якості життя в містах. У результаті глобалізація формує новий ландшафт у міському плануванні, впливаючи як на дизайн, так і на функціональність міст. Зростання столичних районів і мегаполісів є характерною рисою глобалізації, оскільки ці міські центри стають центрами економічного, культурного та технологічного обміну. У всьому світі міста швидко розширюються, залучаючи населення з сільської місцевості та невеликих міст. Ця тенденція помітна в Україні, де зросла кількість середніх міст, а великі міста продовжують розвиватися як центри великих систем. Концентрація ресурсів і можливостей у цих столичних районах спонукає до їх розширення, що призводить до збільшення щільності населення та диверсифікації міських функцій. Однак це зростання також створює такі проблеми, як затори, нестача житла та напруження інфраструктури. Міські політики повинні орієнтуватися в цих складнощах, щоб забезпечити справедливий розподіл переваг глобалізації між міським населенням, сприяючи інклюзивному та сталому розвитку міст.Item Особливості публічної політики щодо захисту учасників бойових дій(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Паюк Олександр СергійовичСоціальна сфера України має дуже різноманітну, складну і динамічну структуру, що має низку взаємопов’язаних і взаємодіючих характеристик, які визначають соціальне середовище, в якому людина живе, працює і відпочиває. Основними факторами, що визначають розвиток соціальної сфери, є, перш за все, соціальний статус людини в суспільстві, який визначається рівнем соціальної свободи індивіда і можливістю його самореалізації, наявністю і ефективністю його соціального захисту, характером відносин, пов’язаних з індивідуальними, груповими, суспільними інтересами, зрілістю матеріальних потреб і можливістю їх задоволення і т. д. В сучасних умовах особливо гостро відчувається проблеми у захисті учасників бойових дій, що пов’язано з загостренням військової агресії росії, яка відкрито розпочата з 2014 року та впливає на економічну і соціальну політику в Україні. Агресія росії проти нашої держави заподіяла серйозну гуманітарну кризу. Російське вторгнення в Україну та інтенсивні бойові дії, що тривають на території Україні з 24 лютого 2022 р., призвели до складної ситуації в економічній, соціальній та гуманітарній системі української держави. Погіршується морально-психологічна ситуація серед цивільного населення, зростає потреба в підтримці і соціальному захисті цивільного населення та учасників бойових дій зокрема. Відновлення військових після поранень та бойових травм потребує тривалого реабілітаційного періоду, який може тривати від 1–2 до 5–6 місяців і більше. Соціальна політика держави потребує значного корегування, наприклад, насьогодні потрібно чітко налагодити та врегулювати процеси реабілітації військових, зокрема після поранень на полі бою за результатами прямих зіткнень. Це неодноразово підкреслювалось Президентом України і відповідні завдання були поставлені органам виконавчої та законодавчої влади. З метою вірного ведення державної політики в контексті соціально-психологічної адаптації ветеранів війни, держава повинна обрати коректну модель соціальної політики, якої у подальшому буде дотримуватися.Item Зв’язки з громадськістю в системі діяльності органу публічної влади(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Омельчук Володимир ПетровичПублічні зв'язки у системі управління діяльністю органу публічної влади є відповіддю на посилені вимоги до прозорості, відкритості та підзвітності. Ці аспекти є ключовими у формуванні та підтриманні довіри громадян до владних структур. У сучасному світі зв’язки з громадськістю виступають ефективним інструментом побудови комунікації між державою і суспільством, забезпечуючи сприяння стабільному соціально-економічному розвитку країни, підвищення обізнаності громадян та залучення їх до процесів прийняття управлінських рішень. В Україні особливого значення цей напрям набув у період реформування державного управління, оскільки саме зв’язки з громадськістю дозволяють органам влади бути ближчими до громадян і забезпечувати ефективний зворотній зв’язок. Одним із ключових аспектів ефективного публічного управління є своєчасне, відкрите та точне інформування суспільства про діяльність органів державної влади, процеси і зміни, що відбуваються в державі. Це є важливим фактором у побудові стабільного діалогу та запобігання соціальним конфліктам. В умовах розвитку цифрових технологій та глобалізації комунікаційних процесів зв’язки з громадськістю набули нового значення, ставши стратегічним інструментом, який допомагає публічним інституціям підтримувати прозорість, враховувати інтереси громадян та створювати позитивний імідж державних органів. З огляду на виклики сучасності, зокрема інформаційну відкритість суспільства, доступність нових цифрових інструментів для комунікації та збільшення вимог до результативності роботи владних структур, формування та підтримка зв’язків з громадськістю стає критично важливим завданням.Item Розробка управлінського рішення в умовах ризику і невизначеності(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Митрощенко Валерія СергіївнаАктуальність теми обумовлена динамічними змінами в економічному, політичному та соціальному середовищі, які вимагають від органів публічної влади здатності адаптуватися до нових умов і приймати обґрунтовані управлінські рішення в ситуаціях високої невизначеності та ризику. У сучасному світі ризики, пов’язані з глобальними кризами, природними катастрофами, пандеміями та геополітичними конфліктами, вимагають гнучкості і стратегічного підходу до управління, що є критично важливим для забезпечення стабільності і розвитку публічного управління. Проблема розробки ефективних управлінських рішень у таких умовах має ключове значення для забезпечення сталого розвитку держави, галузі, регіону, територіальної громади, адже неправильне або несвоєчасне управлінське рішення може мати негативні наслідки. Тому важливим є вивчення теоретичних основ і практичних аспектів прийняття рішень в умовах ризику, створення методичних підходів до аналізу ризиків та їх мінімізації, а також розробка моделей прийняття рішень, що дозволяють зберігати ефективність діяльності навіть в умовах невизначеності. В умовах, коли не завжди можливо точно передбачити події або зміни в зовнішньому середовищі, на перший план виходить здатність органів публічної влади до прийняття рішень в умовах ризику і мінімізації потенційних негативних наслідків. У цьому контексті розробка управлінських рішень, які передбачають чітке розуміння можливих ризиків, їх прогнозування та управління ними, стає особливо актуальною для забезпечення сталого розвитку у нестабільних умовах.Item Збереження та розвиток кадрового потенціалу органу публічної служби у період дії воєнного стану(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Андрусенко Кирило ІгоровичЗбереження та розвиток кадрового потенціалу органу публічної служби у період дії воєнного стану полягає у важливості ефективного функціонування інституцій публічної влади в умовах кризових ситуацій. Публічна служба є основою для забезпечення стабільності та безперервності управління, особливо у період війни, коли країна стикається з масштабними викликами у безпеці, економіці та соціальній сфері. Кадровий потенціал органів публічної служби визначає здатність держави реагувати на ці виклики, зберігати життєздатність інституцій та надавати критичні послуги громадянам. У воєнних умовах, коли зростає навантаження на органи влади, збереження кваліфікованих кадрів стає ключовим завданням для підтримки функціонування державних структур. Це стосується не лише фізичного збереження працівників, а й їх психологічного стану, мотивації, а також здатності адаптуватися до нових умов роботи. Державні службовці повинні продовжувати виконувати свої обов’язки, не зважаючи на небезпеку та нестабільність, що робить питання збереження кадрового потенціалу актуальним і невідкладним. Окрім того, розвиток кадрів під час воєнного стану набуває особливого значення, оскільки державні установи потребують нових компетенцій для управління кризовими ситуаціями. Це вимагає нових підходів до навчання, підвищення кваліфікації та адаптації персоналу до змін у робочих процесах. Важливо також зберігати мотивацію службовців, забезпечуючи їм соціальні гарантії, підтримку з боку держави та належні умови праці, що сприятиме зниженню плинності кадрів.Item Сучасні механізми запобігання та протидії корупції в органах публічної влади(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Марченко Євгеній ВікторовичСучасний етап розвитку України ознаменований масштабними трансформаціями у сферах економіки, політики та соціального життя країни. У контексті воєнних умов правові, економічні та судові реформи, ініційовані державою, реалізуються зі значними уповільненнями. Значущим є виклик криміналізації суспільних відносин, що посилюється внаслідок реформації соціально-політичного устрою та економічних процесів. Помітні недоліки у запровадженні реформ від їх початку, зокрема послаблення системи державного регулювання та контролю, відсутність консолідованої державної політики у соціальній сфері, зумовили зниження духовного потенціалу суспільства. Це, у свою чергу, сприяло зростанню рівня злочинності та корупції. Проблематика корупції в Україні у XXI столітті стала більш актуальною у контексті глобалізації, здобуваючи нові якісні характеристики і водночас трансформуючись у серйозну перепону для соціального та економічного розвитку. Зазначені недоліки сприяли інтеграції злочинних елементів із деякими представниками виконавчої, законодавчої влади та правоохоронних органів, а також їхньому проникненню у сфери управління банківським бізнесом, торгівлею та виробництвом. Відтак, боротьба з організованою злочинністю та корупцією в Україні набуває не тільки правового, але й важливого політичного забарвлення, що підкреслює актуальність дослідження цієї проблематики у сучасних умовах. Дослідження показують, що корупція є присутньою майже у всіх системах соціального управління, проникаючи як у державний, так і в недержавний сектори. Попри ухвалення в Україні низки документів, спрямованих на боротьбу з корупцією, ефективна і послідовна боротьба з цим явищем не здійснюється на належному рівні.Item Енергетична безпека як складова національної безпеки України: виклики та напрями покращень(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Котов Артур МиколайовичНаціональна безпека України в енергетичній сфері є важливою складовою економічної стабільності, суверенітету та політичної незалежності держави. В умовах загострення геополітичної ситуації та військової агресії з боку Російської Федерації питання енергетичної безпеки стало критичним для України. Українська енергосистема піддається постійним загрозам, зокрема – фізичним атакам на енергетичну інфраструктуру, кібератакам, ризикам перебоїв з постачанням газу та електроенергії, що ускладнює функціонування держави та життя громадян. Україна історично залежала від імпорту енергоресурсів, зокрема нафти, газу та ядерного палива, що робить її енергетично вразливою та піддає додатковим ризикам у відносинах з країнами-постачальниками. Нестабільність у постачанні ресурсів може призвести до значних соціально-економічних наслідків, таких як енергетичні кризи, підвищення цін на енергоносії, зниження якості життя населення, зменшення промислового виробництва та навіть загроза життю у разі припинення теплопостачання у зимовий період. Крім того, глобальні тенденції до переходу на відновлювані джерела енергії та зменшення викидів вуглекислого газу ставлять перед Україною нові завдання в контексті модернізації енергетичної інфраструктури. Впровадження новітніх технологій у енергетичному секторі є не тільки кроком до енергетичної незалежності, але й можливістю забезпечити стійкість до зовнішніх викликів, покращити екологічну ситуацію, розширити можливості для інвестицій та економічного зростання.